Маловідома історія: доля німецького храму у Костополі

Лютеранська церква у Костополі

Однією із загадкових сторінок історії міста Костопіль є релігійне життя місцевого населення у період між Першою та Другою світовими війнами. Мало кому відомо, що розвинуте на той час промислове містечко, у якому проживало більше семи тисяч жителів, було надзвичайно поліконфесійне, оскільки об’єднувало в собі чисельну кількість релігійних громад різних віросповідань. Зокрема, тут, у період 1915-1941 рік діяли три синагоги, два католицьких костели, православна церква, молитовні будинки протестантів.

Найменш чисельною релігійною громадою міста була лютеранська (напрямок протестантизму), яка своєї релігійної споруди до 30-х років минулого сторіччя не мала, адже нараховувала менше сотні прихожан.

Оскільки лютеранські релігійні громади знаходилися в інших містечках і поселеннях навколо Костополя (Тучин, Березне, Малі Селища, Степань, Деражне та ін.) було прийняте рішення побудувати спільними зусиллями німецьку кірху в Костополі. Розташування усіх влаштовувало.

У червні 1936 року в місті було закінчено будівництво і відбулася перша служба в новозбудованій лютеранській церкві – кірхі.

Кірха (нім. Kirche) — храмова споруда. В німецькій мові слово має оригінальне значення, і використовується на означення як релігійних будівель (церков), так і організацій релігійної громади, або спільноти християн.

Кірху побудували у центральному районі Костополя, за адмінбудівлею староства (на місці розташування сучасної районної поліклініки). Релігійна споруда вірою і правдою слугувала прихожанам до 1944 року. На момент повернення радянської влади, об’єднана костопільська лютеранська релігійна громада перестала існувати. Комуністичні очільники області та району недовго приймали рішення, що робити з кірхою. 1945 року було знесено башту та шпиль релігійної будівлі, а у молитовній залі місцева влада влаштовувала міські вечори танців. Танцювали та веселилися спочатку під баян, а згодом й під духовий оркестр.

У 50-х роках, після того, як місто почало активно розбудовуватись і для розважальних потреб населення почали будувати клуби та будинки культури, атеїстична влада вирішила кірху знести.

Згодом, взялись за новозбудований католицький костел…

Олександр Намозов, історик-дослідник, письменник